Це мій форум. Ви можете створювати теми та брати участь у їх обговоренні.
Створити тему | До списку
Мій попередній статус (не нік) на сайті Тимошенко звучав як "Ангел помсти". Всі запитували мене, звідки я то взяв - а я навіть того не знаю - просто прийшло в голову як цікаве поєднання добра і зла, як своєрідний символ боротьби за справедливість. Аж тут раптом мені захотілося знайти в Інтернеті, чи ще десь залишилося таке поєднання. І що я бачу?
А бачу я те, що така міфологічна істора реально (настільки, наскільки може бути реальним існування істоти міфологічної) існує. Ось виписка з Вікіпедії http://uk.wikipedia.org/wiki/Рагуїл Цитата:
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Рагуї́л, теж Рагуель (дослівно древньгебрайською: Друг Бога, Божий Друг, Божий Приятель) — один із семи святих архангелів (архистратигів), архангел справедливості, чесності та гармонії, ангел помсти на світ (людей) та світила (духи). Рагуїл — архангел мститель, вісник Божої помсти на світ, землю, зорі, що встановлює справедливість. Рагуїл наглядає за ангелами аби впевнитись, що вони працюють вірно разом зі смертними у гармонійний та порядний спосіб згідно з Божественним порядком (Об'явлення 3:7-13) і волею. Він приводить до суду всіх інших архангелів та ангелів дати відповіль за свої невластиві вчинки (подібно як в Матвія 18:10). Рагуїл виносить кару для ангелів які вчинили переступ (Даниїла 7:10). Він належить до ангельського чину князівств і мусить бути на варті. Через його дії щодо інших ангелів, деякі смертні перекрутили його роль та природу, думаючи, що він демон, але Рагуїл є добрим і прагне тримати небо чистим від зіпсуття як вияв божественної волі, що означає він є постійним порадником законним і добрим божествам, яким він служить.
Який жах, правда? Ось його фотка - Ангел помсти на світ. Полотно Миколи Реріха.
Але найцікавіше те, що існує і вірш Лесі Українки з аналогічною назвою - http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=2861 У темряві таємній серед ночі До мене часто гість непевний приліта, Він поглядом жахає і віта, Мов зірка Марс кривава, сяють очі. Всміхається мені страшний посланець, Я бачу в усміху ненависть і любов, На білих крилах червоніє кров, Мов на снігу зорі вечірньої багрянець. Він промовля мені слова страшні й великі, В руках палає меч осяйний, огневий, І в серці, наче поклик бойовий. Здіймаються у мене співи дикі. «Слова, слова, слова!— на них мій гість мовляє,— Я ангел помсти, вчинків, а не слів, Не думай же, що твій одважний спів Других, а не тебе до бою закликає. Даю тобі сей меч, дарма що ти не сильна, Мій меч не тяжкий для одважних рук, Чи ти боїшся смерті, кари. мук, Ти, що була душею завжди вільна?» Він подає свій меч, я хочу взяти зброю, Але не слухає мене моя рука, І лютість огнева із серця геть зника: «Іди,— кажу йому,— я не піду з тобою. Не жаль мені життя, а жаль тії людини, Що у мені живе, що бачу я в других, Коли ж її уб'ю, хай кара йде за гріх, Не схочу пережить ганебної години. Твоя слуга Корде, одважная нормандка. В тиранах бачила тиранів цілий вік. Але й в тирані їй з'явився чоловік, Як над убитим крикнула коханка...» Зника північний гість, та погляд той і мова Лишають в серці слід кривавий і страшний, І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова...
Дуже гарній вірш. Пане Ігорю, а Ви дуже точно підібрали собі статус.
А вірш дійсно непоганий. Ну та Леся Українка - не абощо там. Хоча я віршів і не люблю, але оцінив...
Мені варіант з вовком більше подобається. Тобі личить :)
Упс. А що в тебе з лицем сталося? Куди ти подівала нашу прекрасну Іринку?
В тексті можна використовувати Wiki або HTML теги