До речі про логіку. До мене тут дійшло, що якщо сповідувати таку логіку, в якому порушується її перший закон - тотожності, тобто А не рівно А, то значить Абсолют не рівний Асбсолюту. Що автоматично значить або те, що Абсолюту не існує взагалі, або... існує нескінченна кількість Абсолютів.. А чому б і ні? Ніщо в світі не існує в одиничному вигляді. Крім Бога, кажуть - і то щодо останнього впевненості немає. Тому цілком логічно припустити, що і Асболют підпадає під це ж правило. За аналогією, як кажуть..
Правда, справделивості заради, треба сказати що один виняток з того правила таки є - ні, таки не Бога, якого, як відомо, не існує, чи принамі якого, як сказав один з Євангелістів - ніхто не бачив. А ось себе - коханого, кожен дійсно знає тільки в одній особі. Тому всі ці казки про Абсолют - насправді лише відображення власного "Его" людини, її панічна спроба врятувати свою уявну унікальність від руйнівного впливу зовнішнього світу, якому насправді на неї глибоко наплювати
І навітья якщо спробувати доказати існування єдиного Абсолюту, то ви можете бути впевнені, що то буде саме абсолют, а не абстракія? Як ефір чи енергія, наприклад? Або як хвилі, яких насправді, наскільки це відомо ще зі шкільного курсу фізики, не існує Хоча цунамі в Таіланді чомусь було зовсім реальним. А хвиль не існує? Може і з Богом так - його вплив є, а його...нема...як і Абсолюту, правда також. неіснуючих речей - їх же багато насправді є - як-от матеріальна точка, пряма, кг. маси, 10 років, або 15 хв. - так практично майже все, що придумала людина А все ж так просто. Насправді є тільки два критерії істинності - сама людина - те. що ми приймаємо як само собою зрозуміле, як аксіому, внутрішнє відчуття істинності, та її життєвий досвід - те, що ми сприймаємо просто тому таким, що маємо свій досвід з цього приводу. От я все життя не вірю в те, що люди не вміють літати, мені і тепер такі сни часто сняться, а ось мій досвід говорить про зворотнє.. Ну і правда є ще один критерій - оскільки і одне, і інше іноді може підводити - людині необхідно синхронізувати такі свої:
а)відчуття;
б) знання -
зі знаннями і відчуттями інших людей - криетрій об"єктивності. Це не обов"язково науковий експеримент - може бути і проста розмова, чи навіть - просте відчуття іншої людини..Іноді навіть - бажання стати нею - таке часто буває в закоханих
Цитата: Для начала обоснуйте, пожалуйста, Ваше заявление: "... їх багато - тих абсолютів.
А чому я повинен його обгрунтовувати? Воно для мене істинне? Істинне! Чим моє відчуття істинності багатьох Абсолютів гірше Вашого вдічуття істинності єдиного? Тим що Ви - Бог, а я ні? Так я теж Бог!
Вам воно треба - Ви і обгрунтовуйте, тим більше що традиційна логіка ніякого обгрунтування і не вимагає - закон достатньої підстави придумав Лейбніц набагато пізніше..Хоча знову ж таки - сучасна формалізована логіка його якраз і не визнає - саме тому, що він ніякій формалізації і не підлягає. Ось тут би і пошукати різницю між одним (законами людського мислення) і іншим (його, мислення, відповідності реальним чи уявним світам), а не в доказовості існування неіснуючого абсолюту... Неіснуючого, як і матеріальна точка... Як і матерія, до речі, теж... Ага, і ще одне. Насправді я збрехав. Спеціально. Я так іноді роблю - цікаво було, чи хтось помітить, чи ні. Те, що А не рівно А, насправді породжує не два, а три наслідки - що Абсолюту не існує взагалі, що їх існує нескінченна кількість, або... що він один, але весь час змінюється з впливом часу. Про третій варант я не сказав, але ніхто того й не помітив От тільки не знаю, який смисл це доводити, чи ні. В мене через місяць залік по логіці - і там в мене будуть про справжню логіку запитувати.
Але іноді дійсно варто і цікаво почитати підручники - може тоді і не довелося би придумувати те, що давно вже всім відомо. Наприклад те, що традиційною логікою вже більш як 200 років ніхто не користується - з часів Лейбніца, як мінімум, не кажучи вже про математичну логіку, булеву алгебру, теорію множин - і т.д. Або ось ще який прикол - відкриваємо і читаємо:
"Модальна логіка. Центральне місце в системі модальних логік посідає алетична логіка, які називають класичною модальною системою. Досліджує висловлювання, до складу яких входять модальності "необхідно", "можливо", "випадково" та їх відношення у структурі мислення.
Завдяки оператору можливості вводять в універсум розгляду новий можливий світ, а завдяки оператору необхідності наповнюють уведений можливий світ відповідними об"єктами (формулами)
Завдяки інтерпретації модальної логіки з допомогою системи "можливих світів" вона стала природнім і органічним розширенням класичної логіки
У модальній логіці поняття "можливий світ" витлумачується як уявлення про можливий перебіг подій, про множину припустимих варіантів розв"язання певних завдань, про можливий стан справ, а також як прогноз про майбутнє (сценарій майбутнього), тощо. Часто поняття "можливий світ" розглядають і як поняття, що фіксує мислимі (альтернативному наявному) стани буття.
Ідею "можливих світів" небезпідставно приписують Г.В. Лейбніцу."
До речі, додам від себе, в історії психології до останнього ставляться з неабиякою повагою за те, що саме він вперше ввів поняття ... підсвідомого. Цікаве поєднання - теорія можливих світів і... підсвідомого, чи не так?
| igorlll Ігор Лубківський
619 дні(в) тому  |
